Зміст
Станом на 12 вересня 2026 року карта українських легіонерів помітно відрізняється навіть від тієї, що була навесні. Михайло Мудрик змінив «Челсі» на «Тоттенгем» на правах оренди, Юхим Конопля розпочав німецький етап кар’єри в Менхенгладбаху, а «Жирона» зібрала одразу кількох українців, хоча тепер виступає не в елітному дивізіоні Іспанії, повідомляє 127tro.kh.ua
Для тих, хто стежить за українськими футболістами в Європі, осінь 2026 року цікава не лише гучними назвами клубів. Частина гравців бореться за місце у складах команд Ліги чемпіонів, інші отримують більше ігрового часу в середняках або клубах другого дивізіону. Результати клубів, турнірні таблиці та ключові події Бундесліги й інших європейських чемпіонатів протягом сезону також висвітлюють новини європейського футболу Kicksider. Реальні хвилини на полі, стабільність і роль у команді залишаються головними показниками форми українських легіонерів перед наступними матчами збірної України.
Українці в Англії: Мудрик, Миколенко та Ярмолюк
Найпомітніша літня зміна сталася з Михайлом Мудриком. 1 вересня «Тоттенгем» офіційно оголосив про сезонну оренду українського вінгера з «Челсі». У лондонському клубі він отримав 27-й номер і знову працює з Роберто Де Дзербі, під керівництвом якого раніше розкрився в донецькому «Шахтарі».
Цей перехід важливий не стільки через зміну одного лондонського клубу на інший, скільки через шанс перезапустити спортивну частину кар’єри. На старті вересня тренерський штаб поступово повертав Мудрика до матчевого ритму, а сам Де Дзербі наголошував на його швидкості та здатності створювати перевагу один в один.
«Потенціал очевидний. Тепер його завдання — правильно використати всі свої якості», — так Де Дзербі оцінював перспективи українця після переходу до «Тоттенгема».
Віталій Миколенко залишається гравцем «Евертона». Після сезону 2025/26 клуб продовжив контракт українського лівого захисника до червня 2029 року. Це принципова відмінність від ситуації кількарічної давнини: Миколенко вже не новачок АПЛ, а футболіст із великим запасом досвіду саме в англійському чемпіонаті.
Єгор Ярмолюк продовжує виступи за «Брентфорд». У сезоні 2026/27 він перейшов на шостий номер, а на початку вересня виходив на поле в матчах Прем’єр-ліги. Поступовий шлях від команди B до регулярних хвилин у першій команді робить 22-річного півзахисника одним із найцікавіших українських гравців свого покоління.
Англійський напрям восени 2026 року вже не зводиться до одного українського футболіста: Мудрик отримав новий старт у «Тоттенгемі», Миколенко зберігає стабільність в «Евертоні», а Ярмолюк намагається закріпити за собою більшу роль у «Брентфорді».
| Гравець | Клуб восени 2026 | Ліга | Ситуація |
|---|---|---|---|
| Михайло Мудрик | «Тоттенгем» | Premier League | оренда з «Челсі» |
| Віталій Миколенко | «Евертон» | Premier League | контракт до 2029 року |
| Єгор Ярмолюк | «Брентфорд» | Premier League | основна команда, №6 |
Саме Англія залишається одним із головних напрямів, коли йдеться про українців за кордоном та рівень щотижневої конкуренції.
Німеччина: Конопля в Бундеслізі та Богданов у другому дивізіоні
Найпомітнішим українським трансфером до Німеччини став перехід Юхима Коноплі. Наприкінці травня «Боруссія» Менхенгладбах оголосила, що правий захисник залишає «Шахтар» і приєднується до клубу вільним агентом. Контракт підписано до літа 2029 року.
Для Коноплі це перший повноцінний закордонний клуб у дорослій кар’єрі. До переїзду він накопичив досвід чемпіонату України, матчів збірної та Ліги чемпіонів, тому його адаптація відбувається вже на рівні футболіста з міжнародним досвідом, а не молодого проєкту на перспективу.
Інша історія у 19-річного Дмитра Богданова. Його контракт належить берлінському «Уніону», але в серпні нападника віддали в оренду до «Енергі» Котбус, який виступає у 2. Бундеслізі. Клуб прямо пояснив рішення необхідністю регулярної практики.
Представник «Уніона» Горст Гельдт назвав оренду до команди другого дивізіону правильним наступним кроком для розвитку молодого форварда.
Богданов народився в Києві, був у системі «Динамо», а після переїзду до Німеччини проходив підготовку в «Динамо» Дрезден. «Уніон» пов’язує з ним довший проєкт, але сезон 2026/27 має дати відповідь на практичніше питання: чи готовий нападник стабільно результативно грати проти дорослих команд.
У німецькому контексті є ще один показовий приклад. Артем Степанов формально залишається футболістом «Баєра», проте його оренду до нідерландського «Утрехта» продовжили до 30 червня 2027 року. Тобто восени він не грає в Німеччині, хоча його контракт і подальший розвиток залишаються пов’язаними з Леверкузеном.
Для молодих українців німецькі футбольні клуби дедалі частіше стають не кінцевою точкою маршруту, а системою розвитку через оренди, резервні команди та поступовий перехід до дорослого футболу.
Іспанія: Лунін у «Реалі» та українська група в «Жироні»
Андрій Лунін залишається другим воротарем мадридського «Реала». У заявці команди на сезон 2026/27 він має 13-й номер, а в перших турах чемпіонату Іспанії основним воротарем був Тібо Куртуа. Для українця ситуація знайома: його ігровий час значною мірою залежить від ротації, календаря і стану бельгійського конкурента.
При цьому «Реал» знову грає в Лізі чемпіонів, а Лунін внесений до заявки мадридців на турнір. Отже, навіть за відсутності регулярних матчів у чемпіонаті він залишається в команді з максимальним навантаженням на кількох фронтах.
Найбільша українська група в Іспанії сформувалася в «Жироні». Восени 2026 року клуб має у складі Віктора Циганкова та Владислава Ваната, а молодий воротар Владислав Крапивцов залучається до української збірної U21. Клуб офіційно повідомляв про виклики Циганкова і Ваната до національної команди України під час вересневої паузи.
Є важлива деталь: після вильоту «Жирона» проводить футбол 2026/27 у LaLiga Hypermotion, другому за силою дивізіоні країни. Тому формулювання «українці в Ла Лізі» щодо Циганкова чи Ваната восени 2026 року вже неточне.
Основні іспанські точки виглядають так:
- Андрій Лунін — «Реал Мадрид», LaLiga EA Sports;
- Віктор Циганков — «Жирона», LaLiga Hypermotion;
- Владислав Ванат — «Жирона», LaLiga Hypermotion;
- Владислав Крапивцов — «Жирона», молодий воротар і гравець збірної України U21.
Циганков у цій групі має найбільший досвід іспанського футболу, тоді як для Ваната сезон може стати важливим тестом адаптації до іншої структури гри. У другому дивізіоні календар довгий і щільний, а боротьба за повернення до еліти створює тиск, який суттєво відрізняється від ролі середняка LaLiga.
Хто з українців грає в єврокубках
Сезон 2026/27 дає українським футболістам кілька дуже різних маршрутів у турнірах UEFA. Частина представляє закордонні клуби, паралельно «Шахтар» і «Динамо» мають власні європейські кампанії.
Найгучніше ім’я серед легіонерів у Лізі чемпіонів — Ілля Забарний. Український центральний захисник внесений до заявки ПСЖ і вже виходив на поле в основній стадії турніру. Його статус у Парижі принципово відрізняється від ситуацій, де українець формально присутній у заявці, але майже не отримує хвилин.
Також у Лізі чемпіонів заявлений Лунін із «Реалом». Олександр Зубков виступає за АЕК: афінський клуб пройшов кваліфікацію та повернувся до основної стадії Ліги чемпіонів уперше з сезону 2018/19.
«Бенфіка» Анатолія Трубіна та Георгія Судакова восени 2026 року грає в Лізі Європи. Обидва українці входять до заявки португальського клубу. Для Трубіна це продовження вже сформованого статусу в Лісабоні, тоді як Судаков отримує новий закордонний етап після української частини кар’єри.
Руслан Маліновський представляє «Трабзонспор» у Лізі конференцій. UEFA також вказує турецький клуб як його поточну команду.
Єврокубкова карта українських легіонерів восени 2026 року простягається від Парижа і Мадрида до Лісабона, Афін і Трабзона, причому ролі гравців у своїх командах суттєво відрізняються.
Якщо розділити головні історії за рівнем турнірів, виходить така картина:
- Ліга чемпіонів: Забарний у ПСЖ, Лунін у «Реалі», Зубков в АЕК.
- Ліга Європи: Трубін і Судаков у «Бенфіці», а також велика група українців у київському «Динамо».
- Ліга конференцій: Маліновський у «Трабзонспорі» та інші клуби, склад яких залежить від поточної реєстрації UEFA.
- «Шахтар» представляє Україну в Лізі чемпіонів із великою групою українських футболістів у заявці.
Саме єврокубки дають найзручніший прямий рівень порівняння. Тут європейський футбол зводить українських гравців із суперниками з різних чемпіонатів, а статистику можна оцінювати не лише за внутрішньою лігою.
Які клуби варто стежити восени
Не всі українські легіонери перебувають у командах, що борються за чемпіонство. Для оцінки форми збірної це навіть корисно: регулярні 70–90 хвилин у менш статусному клубі інколи дають більше, ніж місце на лаві гранда.
Найбільше уваги протягом осені потребують п’ять сюжетів:
- скільки ігрового часу отримає Мудрик після переходу до «Тоттенгема»;
- чи закріпиться Конопля в Бундеслізі після переходу з «Шахтаря»;
- яку роль матиме Ярмолюк у центрі поля «Брентфорда»;
- чи поверне «Жирона» Циганкова та Ваната на рівень першого дивізіону;
- наскільки стабільно Забарний гратиме за ПСЖ у Лізі чемпіонів.
Осінь 2026 року показує помітну зміну поколінь: поряд із досвідченими Луніним, Миколенком, Циганковим і Маліновським дедалі більше значення отримують Ярмолюк, Богданов та інші футболісти, які ще формують свій статус у клубах.
Що головне восени 2026 року
Географія українського футболу стала ширшою, але головні центри легко визначити. Англія має одразу трьох помітних українців у Premier League, Іспанія поєднує Луніна в «Реалі» з українською групою «Жирони», а Німеччина отримала Коноплю в Бундеслізі та дала Богданову майданчик для розвитку в другому дивізіоні.
Єврокубки додають ще кілька сильних точок: Забарний у ПСЖ, Трубін і Судаков у «Бенфіці», Зубков в АЕК, Маліновський у «Трабзонспорі». Саме їхні хвилини, роль у стартових складах і стабільність протягом осені дадуть точніше уявлення про стан українських легіонерів, ніж сама назва чемпіонату чи клубу.
